Середа, 21.11.2018, 16:27
Вітаю Вас Гість | RSS

Методична робота Луцького центру ПТО

Меню сайту
Опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 164
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Методичні напрацювання

Головна » Статті » Мої статті

С. Чеб, В. Мельник. Використання методів соціального опитування та експертних оцінок при проведенні психолого-педагогічного дослідження


Анотація. В роботі розглядається роль соціального опитування при проведенні психолого-педагогічного дослідження. Характеризуються основні методи соціального опитування, такі як анкетування, інтерв’ю та метод експертних оцінок. Наводяться їхні переваги та недоліки, а також можливості застосування інновації при проведенні дослідження, пов’язані з розвитком Інтернет-технологій.

Ключові слова. Соціальне опитування, анкетування, інтерв’ю, експертна оцінка.

 

В.М.  Мельник, С.С. Чеб

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДОВ СОЦИАЛЬНОГО ОПРОСА И ЭКСПЕРТНЫХ ОЦЕНОК ПРИ ПРОВЕДЕНИИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ИСЛЕДОВАНИЯ

 

Аннотация. В статье рассматривается роль социального опроса для проведения психолого-педагогического исследования. Подаются характеристики основных методов социального опроса, такие как анкетирование, интервью и метод экспертных оценок. Наводятся их преимущества и недостатки, а также возможности применения инновации при проведении исследования, связанные с развитием Интернет-технологий.

Ключевые слова. Социальный опрос, анкетирование, интервью, экспертная оценка.

 

V. M. Melnyk, S. S. Cheb

USE THE METHODS OF SOCIAL POLL AND EXPERT ESTIMATION IN REALIZATION OF PSYCHO-PEDAGOGICAL RESEARCH

 

Summary. The importance of social questionnaire for psychological and pedagogical research is discussed in the article. There is characteristic given for social questionnaire main methods, such as questionnaire, interview and expert estimation method in it. Their advantages and insufficient are submitted, and also use possibilities of innovations, which concerning Internet technologies, for research organizing are considered.

Key words. Social poll, questionnaires, interviews, expert evaluation.


Постановка проблеми. В сучасній педагогіці та психології, як і в інших науках, використовуються різноманітні методи дослідження: спостереження, усне і письмове опитування, метод аналізу продуктів діяльності, контент-аналіз, метод експертних оцінок, експеримент і ін. Їх застосування залежить від віку особистостей, специфіки дослідження і тих психолого-педагогічних проблем, у контексті яких виникає необхідність звернення до них.

В загальнонауковому плані, метод (від греч. methodos - шлях дослідження, теорія, навчання) – це "спосіб досягнення якої-небудь мети, рішення конкретної задачі; сукупність прийомів або операцій практичного і теоретичного освоєння (пізнання) дійсності" [1]. Важливою стороною наукового методу, його невід'ємною частиною для будь-якої науки, є вимога об'єктивності, що виключає суб'єктивне тлумачення результатів. Не повинні прийматися на віру будь-які твердження, навіть якщо вони виходять від авторитетних учених. Для забезпечення незалежної перевірки проводиться документування спостережень, забезпечується доступність для інших вчених всіх вихідних даних, методик і результатів досліджень. Це дозволяє не тільки отримати додаткове підтвердження шляхом відтворення експериментів, але й критично оцінити ступінь адекватності (валідності) експериментів і результатів по відношенню до перевіреній теорії [2].

Мета статті. Розглянути основні аспекти використання методів соціального опитування (анкетування, інтерв’ю) та методу експертних оцінок, при проведенні психолого-педагогічного дослідження, охарактеризувати їх основні особливості та можливість використання, пов’язані з розвитком інноваційних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняними педагогами в кінці ХІХ – на початку ХХ століття було внесено вагому частку в розвиток методів психолого-педагогічного  дослідження. Цією проблемою, перша за все займались такі педагоги-рефоратори, як   О. Попова, Л. Потапова, В. Коваленко, О. Перетятько, Т. Петрова [3]. Теоретико-методологічні принципи організації, проведення та обробки результатів психолого-педагогічного дослідження розкрито в роботах Ю.К. Бабанського, В.П. Беспалька, Н.В. Кузьміної, І.П. Подласого, В.К. Сидоренка, С.О. Сисоєвої та інших [4].

Виклад основного матеріалу. Розглянемо «соціальне опитування», як один із основних методів психолого-педагогічного дослідження. В загальному, опитування – це метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт безпосередньо під час інтерв'ю, чи опосередкованого анкетування під час соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента (опитуваного) шляхом реєстрації відповіді респондентів на сформульовані соціологом питання, які випливають з цілей і завдань дослідження. З його допомогою можна одержати інформацію, не завжди відображену в документальних джерелах чи доступну прямому спостереженню. До опитування вдаються, коли необхідним, а часто і єдиним джерелом інформації є людина - безпосередній учасник, представник, носій  досліджуваного явища чи процесу. Вербальна (словесна) інформація, одержана завдяки цьому методу, значно багатша і, загалом, надійніша, ніж невербальна. Вона легше піддається кількісному опрацюванню й аналізу, що дає змогу широко використовувати для цього обчислювальну техніку. Достоїнством методу опитування є також його універсальність. Вона полягає в тому, що при опитуванні реєструють і мотиви діяльності індивідів, і результати їх діяльності. Все це забезпечує методові опитування переваги, не властиві ні методові спостереження, ні методові аналізу документів. Важливе значення у соціальному опитуванні має достовірність одержаної інформації, коли відмінності між людьми за вимірюваною характеристикою, виявлені в результаті дослідження, відповідають справжнім відмінностям за цією характеристикою [5].

Соціологічна інформація, яку дослідник здобуває під час соціального опитування, має такі властивості:

1) всебічно і глибоко характеризує і аналізує соціальний процес;

2) досягає максимальної адекватності пізнання завдяки стійкості і достовірності;

3) забезпечує порівняно точні і конкретні відомості при досягненні об'єктивних і суб'єктивних параметрів пізнання;

4) дозволяє теоретично виявити нові закономірності і тенденції, і тим самим істотно збагатити соціологічну теорію. Особливо це стосується повторних емпіричних досліджень, що здійснюються за спів ставними методиками. Тобто мається на увазі дослідження, яке вже раніше проводилось і було проведене повторно. Ця методика є ефективною, оскільки вона дозволяє спів ставити результати попереднього і нового дослідження і виявити розбіжність та подібність результатів дослідження [6].

Якість  отриманих  результатів під час соціального опитування значною мірою залежить від вимірювального інструменту – соціологічного питальника (анкета чи бланк опитування). Критеріями їх оцінки є стійкість і обґрунтованість.

Кожне соціальне опитування складається з трьох фаз: фази адаптації, фази досягнення поставленої мети та фази завершення опитування.

Під час фази адаптації  у респондента створюють мотивацію до відповіді на запитання і готують його до дослідження. Фаза адаптації складається із звернення і декількох перших запитань. Звернення є зав'язкою, початком опитування. Основний зміст другої фази опитування - це досягнення поставленої мети, який полягає у зборі основної інформації, необхідної для вирішення сформульованих завдань. Остання фаза - це завершення опитування. Наприкінці питальника вміщують функціонально-психологічні «легкі» запитання, які знімають напруження у респондента і дають змогу йому виявити свої почуття [7].

Одним з найпоширеніших видів опитування є анкетування Анкета - це тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов'язаних між собою за встановленими правилами.. Анкета заповнюється респондентом самостійно. Використовуючи роздаткову, поштову чи пресову анкету, дослідник з мінімальною технічною допомогою за короткий час може зібрати первинну інформацію від сотень респондентів. Забезпечуючи повну анонімність, метод анкетування дає змогу ефективніше досліджувати морально-етичні проблеми. У зв'язку з тим, що анкету заповнює респондент самостійно, особливо важливе значення мають її композиція, розташування запитань, мова і стиль їх формулювання, рекомендації щодо заповнення анкети, а також її графічне оформлення.

Запитання анкети - висловлювання, розраховане на одержання інформації, що дає змогу охарактеризувати ознаки певного соціального явища. Наприклад, анкетування на тему «Ваше ставлення до шкідливих звичок».

Підвищенню достовірності служить і забезпечення можливості респондентові ухилитися від відповіді, дати невизначену відповідь у випадку, якщо респондент побоюється давати конкретну відповідь. Для цього в анкеті передбачають такі варіанти відповідей, як «свій варіант», «частково», «мені байдуже» тощо [8].

Суттєве значення також має і зовнішній вигляд анкети: якість паперу, чіткий шрифт тощо. Текст запитання і запропоновані варіанти відповідей доцільно друкувати різними шрифтами. Це стосується також нумерації запитань і відповідей, різних пояснень основних змістових запитань. Бажано під час друку анкети, у випадку коли в анкеті багато запитань, не групувати питання дуже щільно між собою, тому що респондент просто не зможе сконцентрувати увагу на конкретному запитанні. Значну роль у графічному оформленні відіграють ілюстративні матеріали та вказівні стрілки. Вони знімають втому, пояснюють зміст запитання, вказують на перехід до нової теми тощо. Обсяг анкети має враховувати те, що час на її заповнення не повинен перевищувати 40-50 хвилин.

Для підбиття результатів анкетування дослідник повинен розробити методику, по якій він підраховуватиме результати цього самого дослідження. В ідеалі, кожна відповідь певного запитання отримує відповідну кількість балів, яка пізніше підраховується для отримання загальної картини дослідження. Встановлюється межа - максимальна і мінімальна кількість балів, які респондент може набрати під час анкетування. Візьмемо для прикладу анкетування на тему «Психолого-педагогічний вплив Інтернет на особистість». Відповідно мінімальна кількість набраних балів вказує на відсутність залежності від мережі Інтернет, а максимальна межа – на повну залежність від мережі Інтернет. Бали розділяються на певні проміжки (інтервали), для яких визначаються певні характеристики.

Наприклад: 20 – 40 балів – це «Мережа Інтернет як потреба». Людина не може обходитись без мережі Інтернет оскільки та є її основним джерелом інформації та помічником по роботі, навчанню чи пошуку важливих інформаційних елементів». Після цього відбувається визначення відсоткового значення результатів дослідження та побудова графіка функції чи діаграми для наочного представлення результатів.

Розглянемо для прикладу дослідження думки студентів Луцького національного технічного університету про стан Болонського процесу у ВУЗі. Формат опитування був наступним: було опитано 50 студентів, яким було задане одне і те ж питання «Як Ви відноситесь до Болонського процесу в Луцькому національному технічному університеті?» з наступними варіантами відповідей: 1. Позитивно. 2. Негативно. 3. Не досить добре знаю про це. 4. Свій варіант (тобто студент виражав свою думку щодо даної проблеми). Опитування показало: що позитивно відносяться 24 студенти або 48 % від усіх опитуваних осіб, негативно - 18 студентів, або 36 %, не досить добре знаю про це – 0, і свою думку висловило 8 студентів або 16 %. Після того, як було опрацьовано результати анкетування, підбито відсотковий показник, і був складений графік отриманих результатів для наочного відображення статистики дослідження  (Рис.1) [9].

 

Рис.1 Приклад оформлення результатів опитування графічним методом

У практиці соціальних опитувань метод інтерв'ю використовують рідше, ніж анкетування. Це зумовлено певними причинами, але, передусім, недостатнім розвитком мережі постійних спеціально підготовлених інтерв'юерів.

Соціальне інтерв'ю - це метод збору соціологічної інформації, що ґрунтується на вербальній соціально-психологічній взаємодії між інтерв'юером і респондентом з метою одержання даних, які цікавлять дослідника. Порівняно з анкетуванням, інтерв'ю має свої переваги і недоліки. Головна відмінність між анкетуванням та інтерв'ю - у формі контакту дослідника та опитуваного. При анкетуванні їх спілкування опосередковується анкетою. Розміщені в анкеті питання респондент інтерпретує самостійно, формулюючи відповідь і фіксуючи в анкеті. Під час інтерв'ю контакт між дослідником і респондентом здійснюється за допомогою інтерв’юера, який ставить запитання, передбачені дослідженням, організовує і спрямовує бесіду з кожною окремою людиною та фіксує одержані відповіді згідно з інструкцією.

Для одержання одного і того ж самого обсягу інформації при використанні методу інтерв'ю дослідник витрачає більше часу і засобів, ніж при анкетуванні. Додаткових витрат вимагають при цьому підбір і навчання інтерв'юерів та контроль за якістю їх роботи. Водночас, розширюються можливості щодо підвищення надійності зібраних даних за рахунок зменшення кількості тих, що уникли опитування, і скорочення різноманітних технічних помилок.

Участь інтерв'юера дає змогу максимально пристосовувати запитання бланка-інтерв'ю до можливостей респондента. Інтерв'юер може завжди тактовно допомогти респондентові, якщо котресь із запитань йому здасться незрозумілим. Якість одержаної під час інтерв'ю інформації залежить від характеристик основних компонентів процесу спілкування: питальника, інтерв'юера, респондента, обставин інтерв'ю і інших.

В останні роки більш інтенсивно використовують телефонне інтерв'ю, яке дає змогу оперативно зібрати інформацію про певний процес. Воно може бути тільки короткотривалим і тільки щодо осіб, які мають телефон в користуванні. Воно не може бути репрезентативним.

На сьогодні у зв’язку з стрімким розвитком новітніх технологій для проведення інтерв’ю широко використовується Інтернет. Такими сервісами як Skype , Web – конференції, IP – телефонія, ICQ, соціальні мережі та іншими способами зв’язку, за допомогою яких інтерв’юер зв’язується з респондентом, наразі нікого не здивуєш.

Під час масових опитувань (анкетування, інтерв'ю, телефонне інтерв'ю, Web-конференція) джерелом соціальної інформації про певні аспекти об'єкта дослідження є представники самого об'єкта. Однак на практиці буває важко або взагалі неможливо встановити носія проблеми і, відповідно, використати його як джерело інформації. Найчастіше такі ситуації пов'язані зі спробами прогнозування зміни соціального явища, процесу, об'єктивного оцінювання таких аспектів діяльності й особистісних рис людей, щодо яких їх самооцінка може бути неадекватною. Така інформація може надходити тільки від компетентних осіб - експертів, які мають глибокі знання про предмет чи об'єкт дослідження. Формуючи групу експертів, на першому етапі їх відбору доцільно скористатися такими критеріями, як рід занять і стаж роботи з певного профілю. Попередній список експертів може бути широким, але надалі його доцільно звузити, залишивши в ньому найбільш підготовлених осіб. Головний серед усіх критеріїв відбору експертів - компетентність. Для визначення її рівня використовують два методи: самооцінку експертів і колективну оцінку авторитетності кожного з кандидатів в експерти (наприклад, з допомогою соціометричного опитування). Метод колективної оцінки застосовують для формування групи експертів, коли вони знають один одного як спеціалісти. Така ситуація найчастіше трапляється серед творчих людей, відомих політиків, економістів.

Прогностична експертна оцінка може бути застосована щодо будь-яких соціальних явищ, процесів, глобальних і локальних проблем. В експертних опитуваннях анонімність, як правило, втрачає будь-який смисл, оскільки експерт є активним учасником наукового дослідження. Спроба приховати від нього мету дослідження, перетворивши його на пасивне джерело інформації, може призвести до втрати його довіри до організаторів дослідження [5]. Метод експертної оцінки поширений у розвідувальних і проблемних дослідженнях для одержання попередніх відомостей про об'єкт, предмет аналізу для уточнення гіпотез і завдань основного дослідження, для визначення умов експерименту, а також при оцінюванні його ефективності.

Висновки і перспективи. Підводячи підсумок потрібно сказати, що соціальне опитування, як метод психолого-педагогічного дослідження, є досить ефективним, оскільки дозволяє спів ставити теорію і практику дослідження, взнати думку як загальної маси так і окремих груп людей та отримати дані, які будуть необхідні для подальшого дослідження. Якщо підбиття результатів дослідження здійснюватиме комп’ютерна програма, розроблена дослідником, то в цьому випадку потрібно знати структуру дослідження, кількість респондентів та попередні результати, а вже після цього - розпочинати розробку програми. Соціальне опитування виступає як проміжна ланка в психолого-педагогічному дослідженні. Правильно побудоване соціальне опитування, методика підбиття отриманих результатів та їх достовірність – запорука позитивного результату психолого-педагогічного дослідження.


Список використаної літератури

 

1.     Паніна Н.В. Технологія соціально-емпіричного дослідження. - К.: Наукова думка. – 1996.

2.     Науковий метод [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://uk.wikipedia.org/wiki/Науковий метод.

3.     Кравцова Т. Методики соціально-педагогічного дослідження дитини в реформаторській педагогіці. – Наукові записки. – 2009.

4.     Гура Т.В. Дослідно-експериментальна перевірка впровадження моделі формування управлінської компетентності у випускників машинобудівних спеціальностей. -2011.

5.     Іванов В. Ф. Соціологія масової комунікації: Навч. посібник. — К., 1999.

6.     Городяненко В.Г. Соціологія: Підручник . – Київ. Видавничий центр «Академія» . – 2003.

7.     Волков Ю. Г., Мостовая И. В. Социология: Учеб. для вузов. — М.: Гордарика, 1998.

8.     Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження. Курс лекцій. — К.: Наук, думка, 1996.

9.     Збірник наукових праць студентів та магістрів. - Луцьк РВВ ЛНТУ. - 2010. – 536с.

Категорія: Мої статті | Додав: SSC89 (06.02.2014)
Переглядів: 979 | Рейтинг: 5.0/2
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Рекомендації
Для коректної роботи сайту, рекомендовано використовувати браузери: Google Chrome
Opera
Пошук по сайту

Луцький центр професійно-технічної освіти © 2018
Сайт створено у системі uCoz